Кам’яна квітка

Населений пункт:
Ніжин
Школа:
Ніжинська ЗОШ І-ІІІ ступенів №10
Піб:
Кресан Жанна Володимирівна
picture

Колись на території сучасного Ніжина, як і більшості давніх міст, стояла фортеця,  яка захищала навколишній люд в часи небезпеки.

Неодноразові набіги турків і татар завдавали чимало лиха українським землям. Горіли міста, палали чепурненькі українські хати, під міцними копитами коней гинули маленькі діти, багато хлопців і дівчат стали турецькими бранцями і подальше життя провели або в кайданах на галерах, або рабами у покоях панства (доля посміхнулася хіба що Роксолані). Тож чергова навала грізних степовиків викликала величезний жах і розпач – люди розуміли, ЩО їх чекає. Останнім прихистком стала фортеця, за стінами якої ніжинці чекали страшної розплати, адже допомогти було нікому, а ворогів – сила-силенна. Намагаючись заспокоїти дітей, жінки  розповідали історії про різні дива, а в самих від болю і жаху тремтіло серце. До містечка з грізними вигуками, свистом і тупотінням тисяч коней  сунула чорна хмара, яка закривала собою сонце й небо.

Раптом від невеличкої ікони святого Миколи, прикріпленої над брамою фортеці, у бік ворогів полетіли блискавки. Вони з такою силою били по грізних нападниках, що ті, вражені, зупинилися й не могли зрозуміти, у чому справа. Здавалося, що вся фортеця, наїжачившись смертоносними колючками, котиться їм назустріч. Врешті, роздивившись, що блискавки вилітають із палаючої ікони Миколи Чудотворця зрозуміли, що мають справу з небесними силами (а з ними, як відомо, краще не сперечатися). Трохи зачекавши і переконавшись, що тут їм поживитися не вдасться, розвернулися й пішли собі геть.

Ледь отямившись від щойно пережитих потрясінь, вдячні ніжинці вирішили збудувати на честь святого Миколи храм, аби він і надалі захищав та прикрашав місто. Закипіла робота, до справи взялися роботящі руки майстрів, кожен хотів віддячити небесному покровителю, а заможні містяни віддавали велику суму коштів на будівництво та прикраси для мурованої церкви.

Не один рік тривало будівництво, не один рік злагоджено працювали ніжинці, і на величезному майдані поволі виростала  кам’яна квітка – Миколаївський собор. Ви вже, мабуть, здогадалися, чому його називають «кам’яною квіткою» – храм практично однаковий з усіх чотирьох сторін і обійти його неможливо, бо він постійно ніби повертається навколо своєї осі. А пташки, пролітаючи у блакиті, бачать квітку з маківок цього собору.

Такої краси храмів на Лівобережжі ще не було – ніжинський став першим. Час не зберіг вишуканий іконостас та дзвіницю, але сама споруда пережила усі лихоліття і стала однією з візитівок міста. Нею ще довго будуть милуватися і розгадувати її таємниці, адже вона притягує  всіх, як магніт.

інші міфи
та легенди

Array ( [post_type] => post [category] => 56 [posts_per_page] => 5 [orderby] => rand [order] => ASC )

Легенда про Ніжин-озеро

Чарівне і загадкове місто Ніжин розкинулося на берегах мальовничої річки Остер.  Багато яскравих легенд зберігає воно у невичерпних глибинах своїй пам’яті. Серед них народні оповіді...

Ніж на щастя

Родина Розумів жила в селі Лемеші Козелецького повіту Чернігівської губернії . Наталка Розумиха з козацького роду, була жінкою розумною та розсудливою, її поважали на хуторі...

Ніжатина Нива та її захисники

Гарно мешкати біля моря, на полонині чи на рівнині! А посеред боліт?  – Там жити неможливо! – скажете ви і помилитесь. Адже саме непрохідні болота...

Легенда про Чорну могилу

На території нашого чудового міста легенд Чернігова є безліч стародавніх курганів ще дохристиянської доби.  Вони приховують безліч таємниць, одна з яких пов’язана з життям таємничого...