Легенда про Дніпро та Десну

Населений пункт:
Київ
Школа:
ЦДО "Джерело"
Піб:
Куц Дарина Ігорівна
picture

Жив у стародавні часи могутній богатир Лиман, і було в нього двоє дітей – дочка Десна з довгими та блакитними волосям і син Дніпро, що був сильним хлопцем. Десна була старшою, а Дніпро молодшим. От виросли діти, настав час Лиману передавати їм свої володіння. На його землях було дуже красиво, навколо був  великий березово-дубовий ліс. А навколо лісу були яскраво-зелені гори! А на цих горах були найкрасивіші краєвиди! Восени все було яскраво-червоним, жовто-позолоченим, помаранчевим кольорами. А взимку  все блищало білими сніжинками, які падали з сірого неба! Навесні можно було побачити різнокольорові квіточки! А влітку все покривалося яскраво-зеленим кольором, неначе килимом.

І якось зібрав Лиман своїх дітей на розмову та й каже їм:

Діти мої любі, приходьте завтра до мене за благословенням. Хто першим прийде, тому й спадок мій залишу.

– Добре, тату! Я буду першою! – відповіла Десна.

Ти, як завжди проспиш, – усміхаючись мовив Дніпро. – Я буду першим, а тому ГОЛОВНИМ!

Та невже? Це ще ми подивимося, – усміхнулася Десна у відповідь.

     Полягали Десна та Дніпро спати. Та не спиться Дніпрові, сон не йде до нього. Хоче син першим батькове благословення взяти. Думав Дніпро: “Якби я дістав батькові володіння, то щодня крутив би людям водяні млини. А люди мені за це гроші давали б. Я б за ці гроші купив саджанців у Сейма і насадив би ліс. Потім напустив би в той ліс струмків і був би там чудесний краєвид. Краса! О! А ще струмки мені хмиз збиратимуть, і я зимою мерзнути не буду. От би швидше ранок настав, благословення в батька попросити.”  

Вранці, як тільки зоря зійшла, Дніпро, так і не зімкнувши ні на хвилинку очей, швидко зібрався і прийшов до Лимана.

Доброго ранку! А ось і я! Благословіть, тату!

– Добре, сину, – каже Лиман, – Та чому ж не прийшла Десна, адже вона старша за тебе і більше прав має на мій спадок?

Вона ще спить та, мабуть, забула про благословення, батьку, – відповів Дніпро.

Зрозуміло. Але як тобі вдалося прокинутися так рано?

Я просто дуже хотів якнайшвидше побачити всі ваші землі, а тому ніяк не міг заснути, – трохи соромлячись, відповів Дніпро.

– Ох же і не терпеливий ти! – усміхнувся Лиман-батько.

       Благословив Лиман сина, і той пішов батьківську землю міряти, господарювати на ній. Він бачив пагорби, поля та луги, а наприкінці перед його зором з’явилося величне море. Також на батькових володіннях жило багато різноманітних тварин.  Землю вкривали найдивовижніші рослини. А річок було так багато, що й не злічити!

    Проспала Десна вранішню зорю. Прокинулась – а молодшого брата вже немає.

– Мабуть, він пішов до батька за благословенням, – подумала Десна.

Знову я проспала, що ж робити?!? Мабуть, Дніпро вже отримав благословення і справді стане головним, але ж я старша. Це й спадок більше мені належить.

      Злякалася Десна та побігла до батька:

Благословіть, тату! А де мій брат Дніпро?

       Лиман благословив доньку, а потім каже:

Дніпро першим від мене благословення отримав та пішов вже міряти землю, але якщо випередиш його і першою землю мою зміряєш – пануватимеш на ній по праву.

– Дякую тату, але як мені наздогнати брата? Він швидший за мене!

Тоді не барися! Швидше біжи!

     Побігла Десна за братом, а попереду себе сокола пустила, щоб він її на крилах ніс.

Візьми мене, соколе, на крила!

– Не можу ти надто важка.

Ну, то показуй мені дорогу.

Добре, хазяйко.

      Полетів сокіл, та згодом повернувся і розповів, що бачив:

Дніпро до Києва скоро добереться.

Ой, треба поспішити!

     Але як не намагалася Десна, все одно випередити Дніпра не змогла, розчарувалася дівчина. Хто би їй зміг допомогти? Вона не знала що робити. Сердилася Десна на Дніпра.

     Раптом побачила вона братів слід:

Якщо не випереджу його, то разом із ним отримаю батьківську спадщину.

      Ступила Десна у слід Дніпра – і вмить обидва стали річками, потекли разом. Це батько вирішив примирити дітей своїх, щоб вони вміли разом нагороджувати людей водою.

      Проте Дніпро з тих пір усе одно вважається головною річкою України. Як розрізнити, де вода сестри, а де брата, спитаєте ви? Просто – в Десні вода світліша, а в Дніпрі темніша.

інші міфи
та легенди

Array ( [post_type] => post [category] => 39 [posts_per_page] => 5 [orderby] => rand [order] => ASC )

Легенда про річку Почайну та озеро Йорданське

За легендою озеро Йорданське тісно пов’язане зі священною річкою Йордан. Одного разу, під час мандрів, паломник з Києва випадково утопив в Йордані срібний коштовний черпак,...

Про соколів із Пилипенкової гори

Одна з найгарніших гір міста Канева— Пилипенкова гора, що межує з урочищем Бессарабія. Нині вона немає будівель та заліснена. А в давні часи тут розташовувалося...

Легендарний Торт України

Софійка крокувала тротуаром тримаючи за руку свого молодшого братика Михася, який піднявши голову, щось розглядав на небесній блакитній скатертині. Попереду йшли дідусь Євген та хлопчик ...

Легенда про Хотівське городище

Дуже давно, шість сотень років до нашої ери, там, де зараз село Хотів, оселилися скіфи. Скіфські кочові племена часто були войовничі, а це  плем’я було...