Молодеча криниця

Населений пункт:
Миронівка
Школа:
ОЗО "Миронівський академічний ліцей №3"
Піб:
Краснощок Руслана Дмитрівна
picture

Кажуть, історія – це кольорові картини життя. Вони різного забарвлення: веселі і сумні, але в кожній якась цікава подія, що має і пізнавальне, і виховне значення.

Одна така історія і стала легендою, що дійшла до нашого сьогодення.

Було це давно, ще за часів кріпаччини.

Жив неподалік від Миронівки, що на Київщині, жадібний і жорстокий пан. Не жалів зовсім людей, знущався з них, бідолашних, як хотів.

Народилася у пана донечка, красива, як квіточка. Нарекли її Парасею. Тішилися нею батьки, поки помітили, що вона сліпа.

Занепокоївся пан, дуже жалко було дивитися на донечку, яка не уявляла краси навколишньої. Добра і слухняна була дитина. А серце батька-пана аж кров’ю обливалося від невимовного горя.

Скрізь звертався, шукав знахарів різних, коштів не жалів, але ніхто не міг вилікувати дівчинку. А люди подейкували, буцім-то сліпота панночки була покаранням небес за жадібність пана.

Підросла Парася, ще красивішою стала, очі як зіроньки ясні, волосся, мов шовкова травиця, а серденько добре та чутливе, всіх теплом і ласкою зігрівало.

Уже і паничі почали залицятися, але ніхто не хотів мати сліпу дружину.

Якось прийшов до пана бідний кріпак Іван розказати дивний сон про те, як можна допомогти панночці у її горі.

Треба у певному місці викопати криницю, а робити це повинні дужі та молоді парубки села. Якщо дочка вмиється водою три рази – вона почне бачити.

Зрадів пан, аж просльозився, і чемно попросив відразу братися до роботи.

Цілий день трудилися молоді кріпаки, а під вечір криничне дно заблищало, засріблилося чистою та смачною водою.

Три дні водили служниці панночку до криниці, щоб вона вмивала своє біле личко. А коли третій день доходив до кінця, панночка відкрила очі і побачила всю красу білого світу. Радощам та веселощам батьків панночки і всіх людей не було кінця-краю.

Пан віддячив Іванові тим, що звільнив від кріпацтва всю його родину, а сам став людяним та добрим до селян.

Знову залицяльники почали просити руки і серця красуні-панночки. Але вона їх навіть не помічала, бо всім серцем полюбила парубка Івана, вибрала його одного з-поміж усіх пихатих та хвастливих паничів.

Іван та Парася побралися, і жили вони довго та щасливо.

А криницю з того часу стали називати Молодечою.

Кришталева, з приємним присмаком, цілюща, хлюпочеться вода, і п’єш її, п’єш, а все більше хочеться.

Тож якщо вам доведеться бути в селі Олександрівка Обухівського району Київської області, то неодмінно скуштуйте диво-водиці з Молодечої криниці – справжнього еліксиру здоров’я.

Привертає і зараз увагу до себе невеличкий будиночок, змайстрований небайдужими людьми над криницею.  І продовжує витікати з глибин її невмирущої душі свіжа, чиста вода,  даруючи усім охочим наснагу й силу. Адже повік не вичерпується свята спадщина і пам’ять рідної землі.

інші міфи
та легенди

Array ( [post_type] => post [category] => 39 [posts_per_page] => 5 [orderby] => rand [order] => ASC )

Легенда про річку Либідь

Річка Либідь пішла від сліз Либеді, дочки якогось Київського князя. Вона була чудова, як майське сонце. З усіх країв світу з’їжджались молоді лицарі, князі й...

Легенда про Дніпро та Десну

Жив у стародавні часи могутній богатир Лиман, і було в нього двоє дітей – дочка Десна з довгими та блакитними волосям і син Дніпро, що...

Легенди про курган «Телепень»

На рівному полі між річками Перевід та Оржиця, неподалік села Гензерівка, виділяється пагорб, що, ніби ковдрою, вкритий зеленою травою. Дивують око рідкісні рослини, що зустрічаються...

Київ — зелене місто

Жив був хлопець, якому було сумно. Його звали Івасик, йому було 11 років. Він вирішив піти погуляти . Побачивши лося той сказав: – Ого, оце...